Ћен≥нський район, ¤к адм≥н≥стративна одиниц¤, утворивс¤ 22 червн¤ 1939 року, коли зг≥дно ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”–—– у центральн≥й частин≥ м≥ста був утворений лим≥вський район ¬орошиловграду, сьогодн≥ Ц Ћен≥нський район м. Ћуганська.
–айон розташований у центральн≥й та п≥вденн≥й частинах м≥ста ≥ межуЇ на п≥вноч≥ з ам′¤нобродським районом, на сход≥ ≥з ∆овтневим районом та на заход≥ ≥з јртем≥вським районом. ѕлоща Ћен≥нського району складаЇ 88115 км2 . ў≥льн≥сть населенн¤ на територ≥њ Ћен≥нського району за даними м≥ськоњ ради станом на 01.01 2008 року складаЇ 1,526 чолов≥к на 1 км2.
Ќа територ≥њ Ћен≥нського району зосереджен≥ промислов≥ (у тому числ≥ ≥ небезпечн≥) п≥дприЇмства, культурно-видовищн≥ установи, учбов≥ заклади, торг≥вельн≥ центри та ≥нш≥ м≥сц¤ з масовим скупченн¤м людей.
л≥мат
району
Ц континентальний з вираженими
засушливо-сухов≥йними ¤вищами, ¤к≥ особливо
р≥зко про¤вл¤ютьс¤ в окрем≥ роки та сезони.
ќдн≥Їю з кл≥матичних особливостей Ї на¤вн≥сть
засушливих пер≥од≥в, що повТ¤зан≥ з впливом
областей високого атмосферного тиску ≥
обумовлюють посуху або сухов≥њ.
јтмосферна посуха характеризуЇтьс¤ високою
температурою пов≥тр¤, в≥дносно низькою
волог≥стю та зат¤жним бездощ≥вТ¤м. √оловним
фактором формуванн¤ посух Ї деф≥цит опад≥в.
ѕосухи, ¤к≥ охоплюють б≥льше 50% площ≥,
спостер≥гаютьс¤ 1 раз в 10-12 рок≥в; в
середньому повторюютьс¤ кожних 2-3 роки.
—ухов≥њ характеризуютьс¤
максимальними температурами 25∞
≥ б≥льше, в≥дносною волог≥стю пов≥тр¤ 30% ≥
менше, швидк≥стю в≥тру до 5 м/с ≥ б≥льше. ¬
середньому по област≥ в теплий пер≥од року
спостер≥гаЇтьс¤ 16-25 дн≥в з сухов≥¤ми.
«а ф≥зико-географ≥чними особливост¤ми
район
в≥дноситьс¤ до найб≥льш небезпечних
в
раз≥ ожеледиц≥. „исло дн≥в з ожеледицею Ц 6-12 на р≥к ≥
б≥льш. ћаксимальний д≥аметр в≥дкладенн¤ Ц 25 мм.
—ередн¤ температура: зимою Ц 6-12∞ морозу , л≥то
Ц 22-29∞ тепла, ос≥нь Ц 11-12∞ тепла, весна Ц
в≥д -2∞ до +14∞.
л≥матичною особлив≥стю району Ї в≥три. Ўвидк≥сть в≥тр≥в 15-24 м/с, а ≥нколи дос¤гаЇ й б≥льше.
ћаксимальна повторюван≥сть в≥тру 15м/с ≥ б≥льш припадаЇ на лютий-кв≥тень, 5-6 дн≥в у п≥вн≥чних районах ≥ 10-15 дн≥в Ц
в центральних ≥ п≥вн≥чних. ѕереважн≥ напр¤мки в≥тру: в п≥вн≥чних районах в зимовий пер≥од Ц п≥вденно-сх≥дний, вл≥тку Ц зах≥дний, п≥вденно-зах≥дний.
” зимов≥ м≥с¤ц≥ п≥д час виходу активних циклон≥в з заходу, п≥вденного заходу спостер≥гаютьс¤ хуртовини, тривал≥стю б≥льше 12 годин, при швидкост≥ в≥тру 15 м/с ≥ б≥льше. „исло дн≥в з хуртовинами в середньому 15-30. ѕереважним напр¤мком в≥тру п≥д час хуртовин Ї сх≥дний або п≥вденно-сх≥дний напр¤мок. ¬исота сн≥гового покрову дос¤гаЇ 20-40 см.
Ќа територ≥њ поширен≥ буд≥вельн≥ матер≥али : вапн¤к, крейда, п≥сковик. ќкр≥м цього можна вид≥лити тип
ірунту: дерново-п≥дзолистий п≥щаний ірунт. «елен≥ насадженн¤ переважно штучного походженн¤. –айон знаходитьс¤ в р≥зькоконтинентальн≥й кл≥матичн≥й зон≥ з достатньо посушливим л≥том ≥
малосн≥жною зимою з нест≥йким сн≥говим покровом.
Ќа¤вн≥сть розвиненоњ промисловост≥ у тому числ≥ з небезпечними видами виробництва, значна к≥льк≥сть транспортних комун≥кац≥й, л≥сових масив≥в та велика ступ≥нь зносу обТЇкт≥в виробничого ≥ житлово-комунального фонду, створюють складну техногенно-еколог≥чну обстановку, що може призвести до виникненн¤ практично ус≥х вид≥в авар≥й, катастроф та стих≥йних лих.
’арактеристика
техногенного стану Ћен≥нського району
м≥ста Ћуганська
√алузь промисловост≥ |
≥льк≥сть п≥дприЇмств |
«агальна |
ѕотенц≥йно
небезпечних |
ѕ≥двищеноњ
небезпеки |
≈нергетична промислов≥сть |
3 |
0 |
0 |
’≥м≥чна промислов≥сть |
3 |
1 |
0 |
Ѕуд≥вельн≥ п≥дприЇмства |
7 |
0 |
0 |
Ћегка промислов≥сть |
5 |
1 |
0 |
’арчова промислов≥сть |
7 |
0 |
0 |
ћедична |
38 |
0 |
0 |
ћеталообробна |
4 |
0 |
0 |
ƒеревообробна |
6 |
0 |
0 |
ѕол≥граф≥чна |
29 |
0 |
0 |
Ѕорошномельно-комб≥кормова |
1 |
0 |
0 |
омунально-господарськ≥ п≥дприЇмства |
50 |
0 |
0 |
—≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства |
1 |
0 |
0 |
«агальноосв≥тн≥ учбов≥ заклади
(школи, коледж≥, л≥цењ) |
24 |
0 |
0 |
¬ищ≥ учбов≥ заклади (≥нститути,
ун≥верситети, академ≥њ) |
11 |
0 |
0 |
ƒит¤ч≥ дошк≥льн≥ учбов≥ заклади |
16 |
0 |
0 |
ультурно-видовищн≥ установи |
8 |
0 |
0 |
≤нш≥ (у тому числ≥ аеродроми) |
1083 |
29 |
5 |
|